Допоможи собі в стані стресу,  Кризова допомога дорослим під час війни,  Підтримка в умовах війни,  Психічне здоров'я

Як війна впливає на нас

Поради для життєстійкості, розуміння власних реакцій та допомоги іншим психолога Ганни Усатенко. Я маю досвід підтримки людей в умовах війне вже більше 8 років і, наразі перебуваючи в Києві, є свідком війни та волонтером.

Війна, безумовно, це страшний досвід і нова реальність, в які ми перебуваємо з 2014 року. Важливо, що реакції, які ви переживаєте  і які можуть вас лякати, є нормальною відповіддю тіла і психіки на ненормальні події: насильство, загрозу життю, руйнування, втрату близьких, житла, стабільності тощо.

Травма руйнує звичний перебіг подій. Переривчастість — наче прірва, в яку падає спосіб життя “до війни”. Але від нашого вміння пристосуватись та вистояти залежить не тільки особиста безпека, але і стійкість України та її нації.

В різних умовах перед нами постають відмінні задачі. Я умовно поділила обставини життя зараз на 4 групи: 

  • у зоні бойових дій (окупації тощо),
  • у тилу в Україні,
  • в евакуації закордоном,
  • у спільнотах діаспори по всьому світу.

В цих умовах провідні почуття та нашій реакції відрізняються. 

На території, де йдуть бойові дії, тривога та почуття небезпеки можуть змінюватися апатією і виснаженням. Важливо, що основне завдання тут — вижити. Не піддавайтесь відчаю, як би важко це не було. Це матиме своє завершення. Бережіть себе, наскільки це можливо.

У тилу, з одного боку, важливо бути причетним, посильна діяльність для спільної перемоги допоможе подолати тривогу. Але у кожного свій фронт, ваш може бути аграрним, бізнесовим, батьківським. Ваша стабільність тут — це забіг надовго. Розподіляйте сили, дозволяйте собі відпочинок. Ви є опорою для фронту, опора має бути міцною.

В евакуації за кордоном ви можете переживати розгубленість: невизначеність або почуття втрати, незнання мови та місцевих порядків, тимчасове житло, відсутність звичних умов, ізольованість, зниження доходу, сум та провину… Головне, що ви в безпеці.

З мого досвіду супроводу тимчасово переміщених осіб з 2014, найкраще справлялись ті сім’ї, які не намагались охопити все, але будували чіткий план на завтра, тиждень тощо. Плануйте найближче.

Наразі час шукати необхідну інформацію, виконати вимоги приймаючої країни, знайти житло, організувати навчання дітей та можливу зайнятість. Ваша стабільність і автономність — це також опора для близьких та спільноти. Ще одним сильним способом подолання серед біженців є допомога іншим. Гуртуєтесь, україні це вміють!

Особливо хочу торкнутись діаспори, спілкуюсь з друзями за кордоном і відчуваю велику розгубленість. Ви все робите добре: інформуєте, виходите на мітинги, збираєте гуманітарку. Навіть маленька допомога Україні впливає не тільки на людину, яку ви підтримали, а розширється на її найближчих людей, як кола по воді. Тримаємо зв’язок і кожен на своєму місці долучаємось до спільної перемоги

Хочу зауважити, що мета цих статей: просвітництво, психологічна допомога під час війни. Це не є керівництвом для терапевтів або навчальним посібником. Сподіваюсь, що мої пости додадуть структури до щоденного життя в умовах війни та на етапі відновлення. 

Тримаймо стрій, все буде Україна!

Також, запрошує на cвої сторінки в соцмережах: @hanna.usatenko
З питань співпраці або соціальних проєктів пишіть hanna.usatenko@dyvogra.com

Більше про мій досвід…

Статті про психологічну допомогу під час війни